Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Справа № 904/6498/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.за участю представників сторін:позивачаПортного М.І. дов. від 01.01.2014 року відповідачаСінюхіної І.В. дов. від 02.01.2014 року розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на постановувід 13.01.2014 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/6498/13 господарського суду Дніпропетровської області за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" простягнення 68628,72 грн.ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу у розмірі 68628,72 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2013 року (суддя Колісник І.І.) позов задоволено.

З Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" стягнуто 66481,44 грн. плати за користування вагонами, збір за зберігання вантажу у сумі 2147,28 грн. та судовий збір в сумі 1720,50 грн.

За апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 року (головуючий суддя Прудніков В.В., судді Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.) змінено.

З Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" стягнуто плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу у розмірі 66815,96 грн.,

В решті позову відмовлено.

Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2013 року та постанову Дніпропетровської області апеляційного господарського суду від 13.01.2014 року, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скаржник вважає, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального права та процесуального права, а саме статей 2, 31, 71, 119 Статуту залізниць України, пунктів 2, 3, 8, 9, 12 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113, пункту 3 Правил складання актів, статей 33, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи взаємовідносини залізниці щодо подачі та забирання вагонів між ДП "Придніпровська залізниця" та ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" регулюються договором №ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч "Про експлуатацію залізничної під"їзної колії ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"", яка примикає до станцій Терни і Рядова ДП "Придніпровська залізниця" від 21.09.2012 року.

За накладними №№ 53695508, 47284757, 44821395, 53561148, 53569946, 53559068, 53558870, 53579439, 53579330, 53586509, 53686608 порожні вагони власності ДП "Трансгарант Україна", ДП "Укрспецвагон" були прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача ПАТ "Північний ГЗК".

На шляху прямування дані вагони були затримані станцією затримки через зайнятість колій на станції призначення Рядова, у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПАТ "Північний ГЗК" на свою під'їзну колію, про що складено накази №№ 95 від 20.02.2013 року, 96 від 20.02.2013 року, 99 від 21.02.2013 року, 104 від 22.02.2013 року, відповідно до вимог пункту 9 розділу III Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 року №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року за № 165/3458.

За цим фактом станцією затримки Савро у порядку передбаченому пунктом 10 розділу III Правил, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №№ 4 від 21.02.2013 року, 5 від 22.02.2013 року, 2 від 20.02.2013 року, 3 від 20.02.2013 року. та акти загальної форми ГУ-23 №№ 4 від 21.02.2013 року, 5 від 22.02.2013 року, 2 від 20.02.2013 року, 3 від 20.02.2013 року та станцією призначення Рядова вчасно вручено представником комбінату повідомлення про затримку цих вагонів.

За час затримки вагонів, залізницею було нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№ 01039027, 26029026, 25029023, 27029027, 27029025, 24029025, 21029021, 21029022, 03039028, 23029024, 23029023 та збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф.ФДУ-92 №20039001 на загальну суму - 68628,72 грн.

Відомості плати за користування вагонами працівниками ПАТ "Північний ГЗК" підписано із запереченням: "З сумою за затримку не згодні. ПАТ "Північний ГЗК" готовий був прийняти вагони на під'їзну колію".

Стаття 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується із статтею 908 Цивільного кодексу України, встановлює, що умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Також статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов'язанні.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно пункту 8 Правил зберігання вантажів: "Збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача, після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо)" та пункту 2 Тарифного керівництва № 1 п.п. 2.1 "Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,90 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба округляється до повної".

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затв. наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.09.2004 року № 856, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 15.10.2004 року за №1316/9915 встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва №1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідачем не надано доказів відсутності своєї вини в затримці вагонів на станціях підходу, у запереченнях до відомостей плати за користування вагонами не зазначено, на яку конкретно колію міг бути прийнятий вантаж (яка була вільна на час затримки).

Одночасно факт затримки вагонів на станції в очікувані під вантажні операції з вини Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" підтверджується актами загальної форми, доданими позивачем до матеріалів справи (т.1, а.с.58-84), які підписано відповідальними представниками ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" без заперечень.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що дані акти доводять вину відповідача у зайнятості колій станції.

Накази про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення було видано через наявність на коліях станції призначення Рядова неприйнятих ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" вагонів, що надійшли на його адресу.

За цим фактом станцією затримки Савро у порядку передбаченому пунктом 10 розділу III Правил, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №№ 4 від 21.02.2013 року, 5 від 22.02.2013 року, 2 від 20.02.2013 року, 3 від 20.02.2013 року. та акти загальної форми ГУ-23 №№ 4 від 21.02.2013 року, 5 від 22.02.2013 року, 2 від 20.02.2013 року, 3 від 20.02.2013 року.

Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення Рядова представникам комбінату вручено в порядку і строки, визначені, абз. 4 п. 10 р. III Правил користування вагонами та контейнерами.

На час видачі наказів № 95,96,99 104 на станції Рядова була лише 1 вільна колія № 3 для обгону локомотивів, інші колії зайняті. Зайнятість прийомо-відправочних колій по ст. Рядова, згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів і Північного ГЗК, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Згідно п. 13.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 року № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Посилання відповідача на наявність на станції вільних колій, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів, місцевим та апеляційним судом правомірно визнано безпідставним.

Крім того, суди встановили, що згідно Положення зайнятості колій по ст. Рядова ( т.1, а.с. 218-237) за весь час затримки спірних вагонів по наказам № 95,96, 99, 104 на станції Рядова була лише 1 вільна колія №3 для обгону локомотивів, інші колії зайняті. Колії №№ 5,І,ІІ,6,7,8,9,10 зайняті вагонами, які було затримано з вини одержувача вантажу. Решта колій зайнята під технологічними операціями з вагонами, передбаченими ЄТП роботи під'їзної колії на станції Терни та Рядова.

Також апеляційним судом було встановлено, що повідомлення про затримку поїздів №№ 2803, 2007 представник ПАТ "Північний ГЗК" фактично отримав о 09:30 год. 20.02.2012 року, тобто з порушенням Правил користування вагонами і контейнерами, в зв'язку з чим позивачем здійснено перерахунок плати за користування вагонами та контейнерами та збору за зберігання вантажу з урахуванням фактичного часу отримання відповідачем повідомлення про затримку спірних вагонів, який суд визнав здійсненим з урахуванням вимог діючого законодавства. Відповідно до цього розрахунку, плата за користування вагонами складає - 64668,68 грн., збір за зберігання вантажу - 2147,28 грн.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що апеляційний господарський суд в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив, встановив та надав юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 року у справі № 904/6498/13 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач